Українські народні пісні

МОЯ ЖІНКА НЕВЕЛИЧКА
Українська народна пісня

Моя жінка невеличка,
Вона дуже химеричка,
Та як почне химерити,
Хоч — не хоч, а треба бити:

— Цить, проклята сатано,
Як тобі невгода,
Підем завтра до сільради,
Візьмемо розвода.

А сільрада цьому рада,
Голову клопоче:
— Така собі молодичка,
Ще й розвода хоче!

А вісім кіл дала круп,
А десять кіл сала,
Таким чином молодичка
Розводу дістала.

Взяла розвод у кишеню
Та й прийшла додому,
Сидить собі на печі —
Не треба нікому.

А я парень не журливий,
Довго не журився,
Найшов собі кращу неї,
Зараз оженився.

Походження та примітки

МОЯ ЖІНКА НЕВЕЛИЧКА. В.

Запис. Н. А. Присяжнюк 1961 р. в селі Погребище на Вінниччині від Наумець Мотрі, Малюк Лени, Кульбіди Варки і Погорілої Марії.

Відділ фондів Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського Академії наук УРСР, фонд 14—3, одиниця зберігання 441, арк. 195—196, ч. 1.

Співається на мелодію пісні «А в сусіда хата біла».

Джерело

Тематичні розділи

  • Жартівливі пісні
  • Родинно-побутові пісні
  • Сімейне життя. Вади чоловіків і жінок
  • Безгосподарні, незугарні, неохайні жінки