Українські народні пісні

МОЯ МАМЦЯ ВОРОЖЕНЬКА
Українська народна пісня

Моя мамця вороженька
Так мі ворожила:
Не кохай ти, доню, хлопців,
Бо будеш тужила.
Не кохай ти, доню, хлопців,
Бо будеш тужила.

А я мамцю послухала,
Єй волю вчинила.
Зістала ся без милого,
Як в полі калина.
Зістала ся без милого,
Як в полі калина.

А там в полі вітер віє,
Калином колише,
Сідит дівча над водою,
Дрібний листок пише.
Сідит дівча над водою,
Дрібний листок пише.

На улици скрипка грає,
Мати не пускає.
За багатого сусіда
Мене заручає.
За багатого сусіда
Мене заручає.

На багацтво я не зважам,
Нияк, ани трошки.
Дайте мені кусок землі
І чотири дошки.
Дайте мені кусок землі
І чотири дошки.

А ручники мережани
Дай ти мі до гробу,
А хустину вишивану
Дайте єй милому.
А хустину вишивану
Дайте єй милому.

А на єдній могилочці
Чорний ворон кряче,
А на другій могилочці
Стара мати плаче.
А на другій могилочці
Стара мати плаче.

Ей, не плач ти, стара мамцю,
Сама с то вчинила,
Же ти свою рідну доню
Зо світа згубила.
Же ти свою рідну доню
Зо світа згубила.

Українська народна пісня МОЯ МАМЦЯ ВОРОЖЕНЬКА — ноти
МОЯ МАМЦЯ ВОРОЖЕНЬКА — ноти — українська народна пісня

Походження та примітки

Запис. Михайло Соболевський, село Костарівці

Антологія лемківської пісні /Упорядник М. Байко/. — Львів, Видавнича фірма «Афіша», 2005