Українські народні пісні

НА ГОРІ, ГОРІ, ПРИ МОНАСТИРІ
Українська народна пісня

На горі, горі, при монастирі
Ой стоїть, стоїть нова капличка,
Коло каплички бідна вдовичка.
Ой стоїть, стоїть богу ся молить,
Богу ся молить, в землю ся дивить,
В землю ся дивить, з землев говорить:
— Ой земле, земле, ой муравая!
Взяла-сь у мене господаречка,
Ой озьми ж мене, бідну вдовочку,
Бідну вдовочку, ой сиріточку,
Най ся не мучу на сім світочку.
В мене діточки все дрібненькії,
Тяжко мені їх вигодувати,
Ще тяжче прийде їх вінувати.
Ввійшла вдовичка до косцьолочка:
Котра мужева при передочку.
Бідна вдовичка все на зад очку!
Як із щепочки цвіт обпадає,
Так бідна вдова вік коротає.

Походження та примітки

НА ГОРІ, ГОРІ, ПРИ МОНАСТИРІ.

Запис: 1863 рік у селі Петранець, Галичина.

Колядки і щедрівки, зібрав Володимир Гнатюк, т. І (Колядки господарю і господині) — «Етнографічний збірник», т. XXXV, Львів, 1914; т. II (Колядки парубкові, дівчині, жартівливі, пародії та ін. ) — «Етнографічний збірник», т. XXXVI, Львів, 1914, стор. 260.

Джерело

  • Колядки та щедрівки. Зимова обрядова поезія трудового року. Київ. Наукова думка. 1965. Упорядники О. І. Дей (тексти), А. І. Гуменюк (мелодії). Відповідальний редактор М. Т. Рильський. 804 с.

Тематичні розділи

  • Колядки вдові
  • Колядки та щедрівки господині
  • Календарно-обрядові пісні