На городі біла глина,
За чумака мати била.
Ще й казала, буде бити,
Щоб чумака не любити.

Чумак, мамцю, рибку ловить,
Обернеться — заговорить.
А та рибка — судачина,
Чумак, мамцю, молодчина.

Як чумака не любити?
За чумаком добре жити.
На чумаку камізелька,
Прикипає до серденька.

Чумак, мамцю, все співає,
Коли коня напуває:
— Я подам тобі відерце,
Люби мене, моє серце.

Чумак мене пригортає,
Чумак мене все питає:
— Як я тебе буду мати,
Цілий вік буду кохати.