Українські народні пісні

На городі вільха

Хоровод

На городі вільха,
Під нев вода мівка,
Ото ми сі сподобала
В середині дівка.
Вона невеличка,
Рум’яного личка,
По садочку походжає,
Як перепеличка.
Цибульку микала,
Часник полоскала,
Та й ще свому миленькому
Коника тримала.
Зійдім на долину,
Будем сі радити,
Який тобі, моя мила,
Віночок купити.
— Купи ми зелений,
Злотом позлочений.
— Тепер собі, моя мила,
Сядеш коло мене.

Цю пісню звичайно співали дівчата на великдень, ставши у коло, зімкнене руками. Одна дівчина ходила всередині, а друга поза колом, обидві з прутиками в руці. Під час співу стараються одна одну вдарити прутиком, а як закінчиться гаївка, дівчина з середини починає втікати, а друга за нею гониться і т. д.

Походження та примітки

НА ГОРОДІ ВІЛЬХА.

Записав М. Федюшка 1905 року у селі Войнилів в Галичині. ««Матеріали до українсько-руської етнології», т. XII, Львів, 1909; т. XV, Львів, 1912; т. XVI, Львів, 1916; т. XVIII, Львів, 1918», XII, сторінка 119.

Джерело

Тематичні розділи

  • Веснянки та гаївки
  • Хороводи з іграми й танцями