На городі маки процвітають,
Наших хлопців рано забирають.

Ой не рано, ще й до сходу сонця,
Сидить мати, плаче край віконця.

Сидить мати, плаче край віконця,
Виряджає сина-новобранця:

— Вернись, сину, з війська додомоньку,
Змию, змию слізьми голівоньку.

— Мені чуба змиють дрібні дощі,
А розчеше та густа ліщина.

А розчеше та густа ліщина,
А заплаче молода дівчина.

На городі маки процвітають...
Наших хлопців рано забирають.

Ой не так рано — ще до сходу сонця,
Сидить мати, плаче край віконця.

Сидить мати, плаче край віконця,
Виряжає мати новобранця:

— Вернись, синку, з війська додомоньку,
Змию тобі слізьми головоньку.

— Мені, мамо, змиють дрібні дощі,
А розчеше густая ліщина.

А розчеше густая ліщина,
А заплаче молода дівчина.