Українські народні пісні

На кладочці стояла

Веснянка (гаївка)

На кладочці стояла,
Рум’яне личенько вмивала:
Благослови, боже, і тебе, і мене,
І тоє личко, що цілувало мене.
На кладочці стояла,
Білі рученьки вмивала:
Благослови, боже, і тебе, і мене,
І тії рученьки, що обіймали мене.
На кладочці стояла,
Білі ніженьки вмивала:
Благослови, боже, і тебе, і мене,
І тії ніженьки, що ходили до мене.
На кладочці стояла,
Жовту косу чесала:
Благослови, боже, і тебе, і мене,
І тую жовту косу, що красила мене.

Походження та примітки

НА КЛАДОЧЦІ СТОЯЛА.

Записано в Сокальському повіту на Львівщині. ««Матеріали до українсько-руської етнології», т. XII, Львів, 1909; т. XV, Львів, 1912; т. XVI, Львів, 1916; т. XVIII, Львів, 1918», XII, сторінка 199.

Джерело

Тематичні розділи

  • Веснянки та гаївки
  • Веснянки та гаївки під кривий танець і без танкового та ігрового супроводу
  • Думки про сватання і шлюб