На Сіяньській горі там стояло три царі,
Царі пани генерали.
Царі пани генерали,
Що Ісуса Христа та й на муки брали.
Що Ісуса Христа та й на муки брали,
На хрест Його розпинали,
Руки-ноги гвоздьом прибивали,
Терновий вінок на голівку клали.
Де Христа несли — крові ріки текли,
А де спочивали — крові ріки стали,
І до гроба Його доносили,
Тяжким каменем накотили.
Тяжким каменем накотили,
Ще й сторіженьку постановили.
А сторіженька вся заснула.
Пришла к Йому та Дєва Марія.
А Дєва Марія — ’Суса Христа Мати,
Стала Вона плакати-ридати.
— Ой за що, Синку, помираєш,
Чи за всіх христіян страсть приймаєш?
Ой приймаю я страсть, страсть і рани
За всіх христіян православних.