Наступила чорна хмара, наступила й синя;
— Навчай, навчай, удівонько, молодого сина.
Як не будеш научати, будем чарувати:
Зачаруєм руки й ноги, і карії очі,
Щоб не ходив до дівчини темненької ночі.
— Ой далебі, добродію, ночує син дома:
Що звечора постіль стеле, а к світу лягає,
Не раз, не два од дівчини без штанів втікає.