Насувалась грізна хмара
З заходу і півдня, —
Зажурилась Україна,
Заплакала, бідна.
То не хмара, то не грізна
Пливла без упину, —
То ворожі лихі війська
Ішли на Вкраїну.
Як та галич, села вкрили,
Міста забруднили,
Розпинали бідних селян,
Кров робочу пили.
Зажурилась Україна,
Стала сумувати:
«Ой хто ж мені допоможе
Ворогів здолати?»
Стогне, плаче Україна,
Сльози проливає,
А тимчасом з Москви Ленін
Полки виряджає.
Виряджає він Сталіна.
Свого друга, брата,
Врятувати Україну
Від лютого ката...
У проклятих ворогів
Сплющені вже й очі, —
Бо вже Сталін славне військо
Привів із півночі;
Та як крикнув по Вкраїні
Голосом орлиним,
Щорс Микола з богунцями
До нього прилинув.
Ударило славне військо
На полки ворожі,
Рушило усе бідняцтво
Стати в допомозі.
Та й погнали враже військо,
Далеко погнали,
А з Петлюри й Денікіна
І сліду не стало.
Утікала панська Польща —
Вороги закляті,
Розгубили по дорозі
І штани й жупани...