Не вітри то завівали,
І не грім то загримів, —
То луганці вирушали
Та й на білих хижаків.

Гордо, сміло йшли до бою
З інтервентом битись злим.
Бились з білою ордою,
Бились, як орли.

І ревли кругом гармати,
Ворог нас обліг, як дим...
Та Луганськ орді проклятій
Не віддав наш командир.

Щоб добити вражу силу,
Уперед повів полки
Бойовий наш Ворошилов,
Наш луганський робітник.

Коні наші швидко мчали,
Клим попереду летів...
Ех, та й били! Ну й рубали
Офіцерів-біляків!