Не одная мати плаче,
Не одная тужить,
Що її син молоденький
Царю, богу служить.

Не одная мати плаче,
Не одна голосить:
«Пішов мій синочок
Та й по світі шаблю носить».

Бодай той город Гайсин
Вода затопила —
Взяли мого синочка,
На коника посадили.

Служи, служи, мій синочку,
Та заслужиш ласку:
Через плечі чорний ремінь,
На головку каску.

Ой ріс, ой ріс барвіночок,
На землю постелився,
Служив, служив мій синочок,
Тяжко зажурився.

Рости, рости, барвіночку,
Рости, не хилися;
Служи, служи, мій синочку,
Служи, не журися.