Не піду до леса з кониками,
Бо би мя гайтове полапали.
Лем я піду на лучки,
Возму дівча на ручки,
Буду го колисав помалючки.

Не піду до леса без сокири,
Древко рубац не буду без дівчини,
Древко би мя забило,
Што ж би дівча робило,
Хто би го колисав помалючки?

А Боже мій, Боже, як шумні,
Кед мій фраїр коханий приде ку мні,
Стане собі к’постели,
Стане собі к’постели,
Ой аж мі серденько розвеселит.