— Пустіть мене й а в огородонько,
Бо вже татари недалеченько.
— Не пустим тебе й а в огородонько,
Поки не назвеш рідним батеньком!
— Волять же мене татари взяти,
Ніж я маю батеньком звати.
— Не пустим тебе й а в огородонько,
Поки не назвеш рідной матінкой.
— Волять же мене татари взяти,
Ніж я маю матінкой звати.
— Не пустим тебе й а в огородонько,
Поки не назвеш рідним братеньком.
— Волять же мене татари взяти,
Ніж я маю братиком звати.
— Не пустим тебе й а в огородонько,
Поки не назвеш рідной сестронькой.
— Волять же мене татари взяти,
Ніж я маю сестронькой звати.
— Не пустим тебе й а в огородонько,
Поки не назвеш миленьким.
— Волю ж я миленьким звати,
Ніж мене мають татари взяти.