Од куреня до куреня
Дороженька проста:
Що нашого пригіншого
Напала короста.
Не велика й не мала,
Як на дубові кора:
Стругом не встругать,
Сокирою не врубать.

Од куреня до куреня
Дорожка лежить, (2)
А Хведірко до Мархви,
Не йде, а біжить.
Од куреня до куреня
Дорожка крива, (2)
А Хведірко та Палажку
Полою вкрива.
Поли, поли та Палажко,
Не лінуйся, (2)
А як прийде та Хведірко —
Поцілуйся. (2)
Цілувалась, цілувалась,
Хустину дала. (2)
Хоть хустину, не хустину
— Кусок помела:
— Ой на тобі, мій Хведірку,
Утиратися,
Та не ходи до другої
Женихатися,
Ходи до мене
Цілуватися,
Милуватися.