Ой із гори та в долину
І в луг по калину.
Любив козак дівчиноньку,
Як мати дитину.
Любив еї, зрадив єї,
Я сам тое знаю,
Хоць я єї одну зрадив,
Проте дев’ять маю:
Одна миє, друга чеше,
Третя обіймає,
Четвертая постіль стеле,
П’ятая лягає;
Я з шостою в танець піду,
З сьомою гуляю,
А з восьмою заручаюсь,
З дев’ятой вінчаюсь.