Ой із-за гірки, з-за полонинки
Їхали люди з-за Коломийки.
Господар з хати, ми там до хати,
Яли газдиньку ревідувати.
— Чого й у тебе вуста солодкі?
— То від медику, мій коляднику.
— Чо в тебе, газдинько, чорні оченька?
— То від ноченьки, колядниченьку.
А ґазда сиди(ть) під чілиною,
Бук в руці (держи (ть) над газдиною.
— Ой ти, мій мужу, невірниченьку,
Як ти не віриш мому серденьку!
Ой ци не можна пожартувати,
Личка чужого поцілувати?
Купи ми, мужу, злотний дзвіночок,
Ой пришпили ми під подолочок.
Купи ми, мужу, ключ, колодочку,
Замкни ти мене у коморочку.
Як я ісхочу хлопці любити,
Будуть си твої замки ломити.
Як си наважу, двері відважу,
А як ісхочу, вікном вискочу.
Намащу я си солониною,
Випхаю я си і стелиною.