Ой била мене мати
Березовим прутом,
Щоби я не стояла
Із тим баламутом.

А я собі стояла,
Аж півні запіли,
На двері воду лляла,
Щоби не рипіли.

На двері воду лляла,
Щоби не рипіли,
Щоб мати не почула,
Щоби не сварила.

А мати не спала
І все чисто чула,
Та тільки не сварила —
Сама такою була.