Українські народні пісні

ОЙ БУВ В СІЧІ СТАРИЙ КОЗАК

(Пісня про Саву Чалого і Гната Голого)

Ой був в Січі старий козак
На прозвище Чалий,
Вигодував сина Саву
Козакам на славу.
Не схотів же та той Сава ,
Козакам служити, —
Відклонився до ляшеньків
В Польщу паном жити;
Та схотів же та той Сава
Слави залучити, —
Став козаків-запорожців
По степах ловити.
Ой наш батько, пан кошовий
По козаках тужить:
Ой хто б піймав пана Саву, —
Сам йому послужить...
Каже Чалий: «Мого сина
Ніхто з вас не вловить,
Хіба Гнатко та Кравчина
До себе підмовить.
Ой ти, Гнатку, ти, Кравчино,
Ти всі шляхи знаєш,
А чом же ти мого сина
В руки не піймаєш?»
Пан кошовий каже: «Гнатку!
Як Саву не вловиш,
То сам же ти за його
Голову положиш!..»
Пішов Гнатко з Кравчиною
Саву підмовляти,
Як не схоче з Польщі іти, —
То й смерті предати.
У дорозі зустрівсь литвин.
Став їх наставляти,
А як того пана Саву
Та у руки взяти.
«Візьмемо своєї землі
В чоботи під ноги,
А щоб не знав та пан Сава
Нашої підмови».
Сидить Сава кінець столу
Та листоньки пише,
А Савиха молодая
Дитину колише.
Ой як скінче дрібних листів
Та й спатоньки ляже,
А щось йому під віконцем
«Добрий вечір» каже...
«Піди, хлопку, до пивниці
Та вточи горілки,
Нехай же ми та вип’ємо
За здоров’я жінки.
Піди, хлопку. піди, малий,
Та уточи пива,
Нехай же ми та вип’ємо
Та за мого сина.
Піди, хлопку, піди, малий,
Та уточи меду,
Ой щось мені трудно-нудно, —
Голови не зведу!..»
Пішов хлопець до пивниці
Замків відмикати, —
Став той Гнатко з Кравчиною
У двір підступати...
Не велів хлопець, не вспів малий
Відчинить пивниці, —
Ускочили гайдамаки
У саму світлицю...
Ой як скочив та пан Сава
Із-за свого столу, —
Ухопили пана Саву
За правую полу...
Ой кинеться та пан Сава
До ясного меча, —
Ухопили пана Саву
З-під лівого плеча...
Ухопиться та пан Сава
За ясную зброю, —
Ой підняли пана Саву
На три списи вгору...
Не досягнув та пан Сава
До своєї була́ви, —
Положили пана Саву
На дубовій лаві.
Оце ж тобі, пане Саво,
Сукні-одамашки,
Що ти нажив, вражий сину,
З козацької ласки!..

Походження та примітки

ОЙ БУВ В СІЧІ СТАРИЙ КОЗАК (Пісня про Саву Чалого і Гната Голого).

Записано в 60-х роках XIX ст. М. В. Лисенком від селянина Турка з с. Со лониця, Лубенського району, Полтавської обл. Друкується за зб. М. В. Лисенка «Збірник українських пісень», вип. II, Київ — Лейпціг, 1873, стор. 9.

Записано багато різних варіантів. В пісні розповідається про історичні події 1730—1740 рр. — про боротьбу гайдамаків проти шляхетського гніту. У поданому варіанті говориться, що запорозьким козакам допомагає представник білоруського народу («литвин став їх наставляти, а як того пана Саву та у руки взяти»).

Участь у цьому рухові представників різних народів спростовує брехливі вигадки українських націоналістів про якусь нібито сугубо «національну» боротьбу «суцільного» українського народу проти «аристократичного» польського.

Сава Чалий — козацький сотник, що служив у польського магната і під час піднесення гайдамацького руху в 1734 р. перейшов до гайдамаків. Коли повстанців було розбито, Сава Чалий перейшов на бік шляхти. В 1741 р. Гнат Голий убив цього зрадника.

Гнатко Голий — Гнат Голий, видатний ватажок гайдамацького руху в 40-х роках XVIII ст.; очолював народних повстанців, які збиралися в загони у Чорному лісі (верхів’я р. Інгул) і звідси нападали на володіння магнатів, зокрема захопили міста Чигирин, Таращу, Умань.

Кравчина — так називалося військо, зібране Северином Наливайком в кінці XVI ст., а також гайдамацькі загони, зокрема загін Гната Голого; у пісні — помічник Гната Голого.

Джерело

Тематичні розділи

  • Історичні пісні
  • Боротьба проти соціального гніту і іноземних загарбників у другій половині XVII та у XVIII столітті