Ой в полі тополя
Виросла висока.
Хто йде, не минає,
Тополю ламає.

Хто йде, не минає,
Тополю ламає,
Горе тому жити,
Хто пари не має.

Горе тому жити,
Хто пари не має.
А ще тому гірше,
Хто дві-три кохає.

Ой у полі жито,
Стеляться покоси.
Чия ж то дівчина
Розпустила коси?

Коси розпустила,
Плечі устелила.
— Дівчата, дівчата,
Що ж я наробила?

Дівчата, дівчата,
Що ж я наробила?
Козак жінку має,
А я полюбила.

Козак має жінку,
Ще й діточок двоє.
Крається серденько
В дівчини надвоє.

Скарай мене, Боже,
Скарай мене дуже,
Що я розлучила
Молоде подружжя.