Ой відки ж я уродився,
Таки ж бо я в трьох влюбився:

Любив Гандзю, Катерину
Ще й Тетяну чорнобриву.

Ой піду ж я по улиці —
Стоять гарні молодиці:

То чорняві, то біляві,
На кого гляну, то всі браві.

Як я вийшов до криниці —
І там стоять молодиці:

Одна стоїть, бере воду —
Подивлюсь на єї вроду.

Дала мені води пити,
Не жаль гарной зачепити.

Там-то гарна, там-то мила
Ще й до того чорнобрива.

Гарних хлопців в корчмі знає,
Батько з корчми виглядає:

— Утікай же, гарний хлопче,
Іде батько, бити схоче,

Не так мені ті дівчата,
Ой як тії молодиці...

Лають мене — я не дбаю,
Котру бачу — ту кохаю!