Ой війна, війна, світова війна,
Не жди, мати, сина, бо єго нема. (Двічі)
Ой там на горі твій синок лежить,
Єго кров червона на сонці кипить. (Двічі)
«Ой друже, друже, не жалуй кріса,
Добий моє серце — чужа сторона. (Двічі)
Чужа сторононька та й чужі люди,
Хто мя поховає, як смерть прибуде?» (Двічі)
Надлетіли орли з темної діброви,
Видзюбали очка ще й чорнії брови. (Двічі)
Надлетів той ворон, що сумненько краче, —
Не одна сестричка за братчиком плаче. (Двічі)
«Не плач, сестро, не плач, не плач, не журися,
Твій брат листок пише, що вже оженився. (Двічі)
Твій брат листок пише, не каже нікому,
Що ся не поверне додому ніколи. (Двічі)
Він ся не поверне до рідної хати,
Бо й’го розірвали ворожі гармати». (Двічі)