— Ой вийду я за нові ворота, розкушу орішок,
Розкусивши волоський орішок да вийму ядерце,
Вийди, вийди, молода дівчино, утіш моє серце,
Моє серце зрадливеє — звичаю не знає,
Що по горам, по долинам сив голуб літає,
Він літає, буркотає, голубки шукає.
Ізострівся сив голубонько з буйними вітрами:
— Ой ви, вітри, ви буйнії, ви всюди бували,
Чи не видали, чи не бачили моєї голубки?
— Хоч видали, хоч бачили, дак не знаєм яка.
— Сама сиза, сиза-сизокрила, личко, як калина!
— Сидить твоя сиза голубонька між густими тернами,
Умивається сиза голубонька дрібними сльозами,
Утирається твоя голубонька сизими крилами.
Умивається молода дівчина морською водою,
Утирається молода дівчина русою косою:
— Ох і рости, рости, ти, русая косо, як у саду вишня.
— Моли Бога, молода дівчино, щоб за мене вишла,
Моли Бога, молода дівчино, за себе й за мене,
І за себе, і за мене, щоб узяв я тебе.