Українські народні пісні

Ой гори, гори, сухий дубе

Петрівочна

Ой гори, гори, сухий дубе,
Та паше полум’я з тебе дуже,
Та паше полум’я на подвір’ячко,
Аж у покутнєє віконечко.
Там дівчинонька хусточки шила,
Та шила хусточки з китаєчки,
Китила китиці з заполочі,
Та слала подарки золотії:
— Це ж тобі, козаче, подарочки
Од твоєї дівчини коханочки.
А він же подарків не приймає,
З собою дівчину забирає.

Походження та примітки

ОЙ ГОРИ, ГОРИ, СУХИЙ ДУБЕ.

Записав В. Милорадович від О. Недільної у селі Литвяки Лубенського повіту на Полтавщині. «Сборник Харьковского историко-филологического общества, т. V, Харьков, 1893; т. XI, Харьков, 1897, т. XVII, Харьков, 1907, XI, сторінка 88.

Джерело

Тематичні розділи

  • Петрівочні пісні