Українські народні пісні

ОЙ ГУСТИЙ ОЧЕРЕТ ДА Й ЛЕПЕХОВАТИЙ
Українська народна пісня

Ой густий очерет да й лепеховатий;
Чи ти ж мене не пізнав, пришелеповатий?

Ти думаєш, дурню, що я тебе люблю?
А я тебе, дурню, словами голублю!

Ти думаєш, дурню, що я женихаться?
А я з тебе, дурню, аби посміяться!

У городі бузина перерубленая:
Одступися, препоганий, я полюбеная!

У городі бузина, на їй листу нема:
Не ходи і не люби, коли толку нема!

Походження та примітки

ОЙ ГУСТИЙ ОЧЕРЕТ ДА Й ЛЕПЕХОВАТИЙ. А.

«Малороссийские песни, изданные М. Максимовичем», М., 1827, сторінка 131, ч. 84.

Варіанти

  • И. Сахаров, Сказания русского народа, кн. 3, 1841, сторінка 270, ч. 1
  • О. Цись, Сватання невзначай
  • М. Старицький, Як ковбаса та чарка, то минеться й сварка, К., 1873.

Джерело

Тематичні розділи

  • Жартівливі пісні
  • Родинно-побутові пісні
  • Дівчата і парубки. Залицяння. Кохання
  • Невдале женихання