Українські народні пісні

ОЙ ДАЙ, БОЖЕ, МІЙ МИЛЕНЬКИЙ, ЩОБ ТИ ЖИВ

Ой дай, боже, мій миленький, щоб ти жив,
Не боліло мене теє, що ти бив.
Не боліло мене теє коліно,
Що летіло грабовеє поліно.
Не боліло мене теє коліно,
Що летіло грабовеє поліно.

Не бий мене, мій миленький, уночі,
Бо я в тебе хазяйочка на печі.
Не бий мене, мій миленький, і не лай,
Бо я в тебе хазяйочка ай-яй-яй!
Не бий мене, мій миленький, і не лай,
Бо я в тебе хазяйочка ай-яй-яй!

Не бий мене, мій миленький, і не руш,
Бо я в тебе хазяйочка на всі руки.
Не бий мене, мій миленький, батіжком,
Бо я в тебе хазяйочка над мішком.
Не бий мене, мій миленький, батіжком,
Бо я в тебе хазяйочка над мішком.

Не бий мене, мій миленький, уночі,
Бо підіб’єш мені карії очі.
Не бий мене, мій миленький, і удень
Та не сміши всіх сусідів, всіх людей.
Не бий мене, мій миленький, і удень
Та не сміши всіх сусідів, всіх людей.

Походження та примітки

Ой дай боже, мій миленький, щоб ти жив. Запис 1928 р. Відділ фондів ІМФЕ, ф. 31-2, од. зб. 61, арк. 118.

Мелодія ЯКБИ МЕНІ СТУПА ТА ЖОРНА

Джерело

Тематичні розділи

  • Лихий чоловік, п’яниця
  • Пісні родинного життя
  • Родинно-побутові пісні