Ой де ж ти бував, сив соколоньку?
Ой бував же я на Залісеньку!
А що ж ти видів, сив соколоньку?
А видав же я заліські жони.
Нема кращої понад нашую,
Понад нашую статечну жону,
Статечну жону, пані Янову.
Пані Янова, пані братова,
Пані Янова нашого брата.
Ой як ся стала рано вбирати,
Рано вбирати, до церкви іти,
В новій комірці при ясній зірці,
Протів звірцадла, ци дуже ладна,
Протів віконця, ясного сонця.
Чобітки з козла земленьку коплють,
Кований пояс ледвоньки ломить,
Срібний перстенець пальчики щипле,
Тоненький рубок головку клонить,
Головку клонить на тисові столи,
Дорогі корали шию вгинають.
Статечна жона, пані Янова,
Пані Янова, пані братова,
Пані Янова нашого брата.

— Ой де ж ти бував, сив соколоньку?
— Ой бував же я на заріноньку.
— Що ж ти там видав, сив соколоньку?
— Ой видав же я ґречні панєнки.
Не було кращої по сесю панну,
По сесю панну, по Аннуненьку.
Ой як сі вбрала в неділю рано,
В неділю рано до церкви йдучи!
Срібні підківки землю копають,
Шовкова шуба слід замітає,
Шовковий пояс криж, боки ломить,
Срібні перстінці пальці ламають,
Рутяний вінок головку клонить.
Ой вийшла на двір, двір ся розлягає,
Ввійшла до сіней, сіни снияють.
Ой війшла до хати, пани вітають,
Пани вітають, все ся питають.
Все ся питають, чия то дочка,
Чия то дочка, не крулівночка?
Матінка каже: — То моя дочка,
То моя дочка, не крулівночка.