Українські народні пісні

ОЙ ДО ЛЬВОВА ДОРОЖЕНЬКА
Українська народна пісня

Ой до Львова дороженька, ой, до Львова, до Львова, (Двічі)
Засаджена виноградом, засаджена довкола. (Двічі)

Йшла по ній Ганусенька і там она заснула. (Двічі)
Йшов за ньом єй нянюсьо, але она не чула. (Двічі)

Вирубав бим тот виноград, вирубав бим — не вмію. (Двічі)
Зобудив бим свою доню, зобудив бим — не смію. (Двічі)

Ой до Львова дороженька, ой, до Львова, до Львова, (Двічі)
Засаджена виноградом, засаджена довкола. (Двічі)

Йшла по ній Ганусенька і там она заснула. (Двічі)
Йшла за ньом єй матуся, але она не чула. (Двічі)

Рубала бим тот виноград, рубала бим — не вмію. (Двічі)
Збудила бим свою доню, збудила бим — не смію. (Двічі)

Ой до Львова дороженька, ой, до Львова, до Львова, (Двічі)
Засаджена виноградом, засаджена довкола. (Двічі)

Йшла по ній Ганусенька і там она заснула. (Двічі)
Йшов за ньом єй добрий брат, але она не чула. (Двічі)

Вирубав бим тот виноград, вирубав бим — не вмію. (Двічі)
Зобудив бим свою сестру, зобудив бим — не смію. (Двічі)

Ой до Львова дороженька, ой, до Львова, до Львова, (Двічі)
Засаджена виноградом, засаджена довкола. (Двічі)

Йшла по ній Ганусенька і там она заснула. (Двічі)
Йшла за ньов єй сестричка, але она не чула. (Двічі)

Вирубала бим виноград, вирубала бим — не вмію. (Двічі)
Збудила бим свою сестру, збудила бим — не смію. (Двічі)

Ой до Львова дороженька, ой, до Львова, до Львова, (Двічі)
Засаджена виноградом, засаджена довкола. (Двічі)

Йшла по ній Ганусенька і там она заснула. (Двічі)
Йшов за ньов єй Василько, але она не чула. (Двічі)

Я вирубам тот виноград, я вирубам, бо вмію. (Двічі)
Я зобуджу свою Ганцю, я зобуджу, бо смію. (Двічі)

Вставай, Ганцьо, вставай мила, бо юж на тя волают, (Двічі)
Вся родина і дружина- вшитки на тя чекают! (Двічі)

Українська народна пісня ОЙ ДО ЛЬВОВА ДОРОЖЕНЬКА — ноти
ОЙ ДО ЛЬВОВА ДОРОЖЕНЬКА — ноти — українська народна пісня

Походження та примітки

Співала Софія Окарма, село Висова

Антологія лемківської пісні /Упорядник М. Байко/. — Львів, Видавнича фірма «Афіша», 2005