Українські народні пісні

ОЙ ДОЛІВ, ДОЛІВ, ДОЛІВ ЛУЖЕНЬКИ
Українська народна пісня

Ой долів, долів, долів луженьки,
Ой плинуть туди бистрі річеньки.
Наднесли собі райськоє древо,
Райськоє древо з трьома вершечки.
В єднім вершечку сив соколонько,
В другім вершечку сива кунонька,
В третім вершечку ластовлятонька.
Не був же тото сив соколонько,
А й був же тото господаренько.
Не була ж тото сива кунонька,
А й була ж тото господинонька.
Не були ж тото ластовлятонька,
А й були ж тото їх дитятонька.

Походження та примітки

ОЙ ДОЛІВ, ДОЛІВ, ДОЛІВ ЛУЖЕНЬКИ.

Запис: 1867 рік у селі Дуб, Галичина.

Колядки і щедрівки, зібрав Володимир Гнатюк, т. І (Колядки господарю і господині) — «Етнографічний збірник», т. XXXV, Львів, 1914; т. II (Колядки парубкові, дівчині, жартівливі, пародії та ін. ) — «Етнографічний збірник», т. XXXVI, Львів, 1914, стор. 115—116.

Джерело

  • Колядки та щедрівки. Зимова обрядова поезія трудового року. Київ. Наукова думка. 1965. Упорядники О. І. Дей (тексти), А. І. Гуменюк (мелодії). Відповідальний редактор М. Т. Рильський. 804 с.

Тематичні розділи

  • Родина, як пишне дерево
  • Колядки та щедрівки господарю і його родині
  • Календарно-обрядові пісні