Українські народні пісні

ОЙ З ГОРИ, З ГОРИ ВІТРЕЦЬ ПОВІВАВ
Українська народна пісня

Ой з гори, з гори вітрець повівав;
Гой синє море ба й висихає,
Зіллям васильком та й заростає,
Зілля васильок олень спасає,
Ой ти, оленю дев’ятирогий,
Гой на десятім терем збудован.
Й а в тім теремі нова світлиця,
Й а в тій світлиці ґречний пан сидить.
Ой сидить, сидить й а в кита * грає,
Й а в кита грає, красше співає.
Перед ним скаче подоляночка,
Подоляночка, крулева дочка.
Ой скаче, скаче, вихитується,
Ґречного пана випитується:
— Хто ж тебе навчив й а в кита грати,
Й а в кита грати, красше співати?
— Мене навчила ненька старенька,
Ненька старенька ще й хорошенька,
Й а в мід, й а в вині купаючися,
На білих руках хитаючися.

Походження та примітки

* На гітарі.

ОЙ З ГОРИ, З ГОРИ ВІТРЕЦЬ ПОВІВАВ.

Запис: Л. Киселиця 1904 рік у селі Бергометі над Серетом.

Колядки і щедрівки, зібрав Володимир Гнатюк, т. І (Колядки господарю і господині) — «Етнографічний збірник», т. XXXV, Львів, 1914; т. II (Колядки парубкові, дівчині, жартівливі, пародії та ін. ) — «Етнографічний збірник», т. XXXVI, Львів, 1914, стор. 75.

Джерело

  • Колядки та щедрівки. Зимова обрядова поезія трудового року. Київ. Наукова думка. 1965. Упорядники О. І. Дей (тексти), А. І. Гуменюк (мелодії). Відповідальний редактор М. Т. Рильський. 804 с.

Тематичні розділи

  • Парубок гарно грає і співає
  • Колядки та щедрівки парубкові
  • Календарно-обрядові пісні