Українські народні пісні

ОЙ З ДОЛУ, З ДОЛУ ВІТЕР ЛЕЛІЄ
Українська народна пісня

Ой з долу, з долу вітер леліє,
Там ся паннойка гостей сподіє.
Ой гостей, гостей, триє молодций.
Як приїхали та й поставали.
Ой їдні стали та й за садами,
А другі стали за воротами,
А треті стали з кіньми під сіньми.
— Ой мати, мати, що-сь дарувати?
— Що за садами — єдвабний пояс,
Що за вороти — чинь перстінь злоти(й),
З кіньми під сіньми — ґречную панну,
Ґречную панну, дівчину ладну.

Походження та примітки

ОЙ З ДОЛУ, З ДОЛУ ВІТЕР ЛЕЛІЄ.

Запис: О. Роздольський 1940 рік у селі Ісаї, Дрогобиччина.

Відділ фондів Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії Академії наук УРСР, фонд 34—3, одиниця зберігання 36, аркуш 141.

Джерело

  • Колядки та щедрівки. Зимова обрядова поезія трудового року. Київ. Наукова думка. 1965. Упорядники О. І. Дей (тексти), А. І. Гуменюк (мелодії). Відповідальний редактор М. Т. Рильський. 804 с.

Тематичні розділи

  • Троє старостів (женихів) одержують від дівчини різну відповідь
  • Колядки та щедрівки дівчині
  • Календарно-обрядові пісні