Ой з долу, з долу вітер повіват,
Вітер повіват, Дунай висихат,
Дунай висихат, тризіль поростат.
Й одно ж ми зілля зелен барвінчик,
Друге ж ми зілля запах-васильчик,
Третє ж ми зілля написен дерен.
Й а в тім дерені ґречная панна
Шила, вишивала три шеріноньці.
Першу, що шила, все золотила,
Другу, що шила, дуже китила,
Третю, що шила, всякими шовки!
Першу ж би дати своїй свекрусі,
Другу ж би дати своїй сестричці,
Третю би дати мому милому.
Ой дати, дати, ніким післати,
Післала бих ї меншев сестрицев,
Сестру сполюб’є, мене спогуб’є!
Хоть сором, хоть раз, понесу зараз,
Хоть сором, хоть два, понесу сама.