ОЙ ЗІЙДИ, ЗІЙДИ, ЯСЕН МІСЯЦЮ
Українська народна пісня
«Ой зійди, зійди, ясен місяцю,
Як млиновеє коло,
Ой вийди, вийди, серце дівчино,
Та промов до мене слово.
Ой вийди, вийди, серце дівчино,
Та промов до мене слово».
«Ох, і рада б я та виходити
І з тобою говорити,
Так судять-гудять вражії люди,
Хотять же нас розлучити.
Так судять-гудять вражії люди,
Хотять же нас розлучити.
Ой не бий, мати, і не лай, мати,
Та не роби каліченьки,
Зав’яжи очі темної ночі
Та веди до річеньки.
Зав’яжи очі темної ночі
Та веди до річеньки.
А як приведеш та до річеньки,
Розв’яжи карі очі,
Нехай гляну я та подивлюся,
З світом божим попрощаюся.
Нехай гляну я та подивлюся,
З світом божим попрощаюся.
Ой світе ясний, світе прекрасний,
Як на тобі тяжко жити,
Ой іще тяжче молодесенькій,
Не нажившись, умирати.
Ой іще тяжче молодесенькій,
Не нажившись, умирати».
