Українські народні пісні

ОЙ ЗА ЛІСОМ, ЗА ТЕМНЕНЬКИМ
Українська народна пісня

Ой за лісом, за темненьким, (Двічі)
Гей, гей, брала дівка льон дрібненький.

Брала, брала й недобрала, (Двічі)
Гей, гей, за Дунаєм сина мала.

За Дунаєм сина мала, (Двічі)
Гей, гей, з своїм сином розмовляла.

— Ой чи тебе уповити? (Двічі)
Гей, гей, чи в Дунаї утопити?

Як втопити, то гріх буде, (Двічі)
Гей, гей, а вповити, то сміх буде.

Ой піду я у лісочок, (Двічі)
Гей, гей, та наріжу березочок.

Та сплету я колисочку, (Двічі)
Гей, гей, та почеплю на дубочку.

Буде вітер повівати, (Двічі)
Гей, гей, буде моє дитя спати.

Будуть пташки щебетати, (Двічі)
Гей, гей, буде моє дитя спати.

Пройшла милю, пройшла другу, (Двічі)
Гей, гей, плаче дитя аж я чую.

Таки вернусь, погодую, (Двічі)
Гей, гей, та й тоді вже помандрую.

Українська народна пісня ОЙ ЗА ЛІСОМ, ЗА ТЕМНЕНЬКИМ — ноти
ОЙ ЗА ЛІСОМ, ЗА ТЕМНЕНЬКИМ — ноти — українська народна пісня

Походження та примітки

Ой за лісом, за темненьким. Записано у 1928 р. від Явдохи Зуїхи та Харитини Гудими. Відділ фондів ІМФЕ, ф. 31-2, од. зб. 60, арк. 27.

Джерело

Тематичні розділи

  • Підмова і зрада
  • Лірика кохання
  • Родинно-побутові пісні