Українські народні пісні

ОЙ ЗА РІЧЕНЬКОЮ, ОЙ ЗА БИСТРЕНЬКОЮ
Українська народна пісня

Ой за річенькою, ой за бистренькою —
Там сидів голубець із голубонькою.
Голубка воркоче, а голуб не хоче:
— Ой десь мене голубонько покинути хоче.
Ой не кидай мене да при лихій годині,
Буду тобі угоджати, як малій дитині.
Ой я тобі, милий, і ліків роздобуду,
Говори до мене, рада я тобі буду.
— Не поможуть мені, мила, ніякії ліки —
Дано ж мені, молодому, чароньки навіки.

Походження та примітки

Ой за річенькою, ой за бистренькою. Записано в с. Черняхівка Київського пов. БФ-1, арк. 47, № 14. (БФ-1 — рукописний збірник народних пісень, записаних Федором Бодянським (без заголовка), що зберігається у Велеснівському етнографічно-меморіальному музеї В. Гнатюка; од. зб. 250). До наших днів дійшла також і копія В. Гнатюка із записів Ф. Бодянського, де на 152 аркуші під 14 номером наведена вищезазначена пісня. (ІМФЕ, ф. 28-3, од. зб. 35).

Подано за виданням: Українські народні пісні в записах Осипа та Федора Бодянських. — К.: Наукова думка, 1978. — 328 с. — С. 107.