Українські народні пісні

ОЙ ЗАГУЛИ ЧОРНІ ГАЛЕНЯТА
Українська народна пісня

Ой загули чорні галенята
Да у темному лузі;
Болить, болить моя голівонька,
Ще й серденько в тузі.
Розчешу я чорні кудрі,
А ти, дівчино, русую косу...
Виганяє чумак сірі воли
Та на раннюю росу:
«Пасітеся, сірі воли,
Та будете воду пити!»
Лучче було хазяювати,
Ніж по дорогах ходити:
Хто дома хазяює,
Той спить на білім ложі;
Хто ходить по тих дорогах, —
На лютім морозі;
Хто дома хазяює,
Стелить постіленьку
Білу-біленьку,
В голови кладе подушечку
Пуховую, м’якеньку.
Хто ходить по тих дорогах,
Стелить постіленьку —
Зеленую травицю,
В голови кладе —
Безщасну важницю.
Спить чумак нічку, спить другу,
На третю треба встати:
Прийде безчасна та варта —
Тра її одстояти.
І стукотить, і грумотить,
І за комір вода ллється, —
Поки прийдеш на той сопочивок,
Превража вош нагризеться!..
Ой в полі, полі криниченька,
В ній вода блищиться;
Не ходили б ми по тих дорогах,
Якби було чим оплатиться!..

Походження та примітки

ОЙ ЗАГУЛИ ЧОРНІ ГАЛЕНЯТА.

Записано в 60-х роках XIX ст. в Київській обл. Друкується за зб. І. Я. Рудченка «Чумацкие народные песни», К., 1874., стор. 87—88.

Джерело

Тематичні розділи

  • Історичні пісні
  • Боротьба проти соціального гніту і іноземних загарбників у другій половині XVII та у XVIII столітті