Ой заржи, заржи, сивий конику, —
Під круту гору йдучи,
Нехай почує дівчина моя,
Яроє жито жнучи.

Ой як почула, то й вискочила
До зеленого гаю,
Ой рости, косо, аж до пояса,
Поки я розкіш маю.

Ой рости косо, аж до пояса,
Поки я розкіш маю,
В свого батенька, в свеї матюнки
Ще з рочок погуляю.