Ой знала я, знала співаночки зрана,
Ой тепер к вечорови том позабивала.

Жала би я, жала
Тот богатий вівсик,
Ой жеби мі вивили
Той осени вінчик.

А як не восени, то хоц на м’ясниці,
Ой ней мі не рахуют роки парадниці.

Заспівай мі пташку
В тим зеленим ліску.
Ей, дос я ся наспівав,
Як ся ліс розвивав.