ОЙ З-ЗА ГОРИ ВІТЕР ВІЄ, ЖИТО ПОЛОВІЄ
Українська народна пісня
Ой з-за гори вітер віє,
Жито половіє.
На козака неславонька —
Робити не вміє.
Ні сіяти, ні орати,
Жати не нагнеться,
Прийде нічка-осінночка —
До дівчини шлеться.
— Ой хоч шлися, хоч не шлися,
Хоч на рік наймися,
Як заслужиш штири воли,
Тоді оженися.
Як заслужиш штири воли,
П’ятую корову,
Яку схочеш, таку возьмеш
Дівку чорноброву.
Як заслужиш штири воли
Ще й рябу телицю,
Яку схочеш, таку возьмеш
Дівку-одиницю.
Як заслужиш штири воли,
Золоту ружину,
Яку схочеш, таку возьмеш
Молоду дівчину.
— Не веліла мені мати
Убогої брати,
Лиш веліла мені мати
З коровами брати.
Як не хочеш, дівчинонько,
Дружиною бути,
Дай же мені таке зілля,
Щоб тебе забути.
— Єсть у мене таке зілля
Коло перелазу,
Як дам тобі напитися,
Забудеш відразу.
Єсть у мене таке зілля —
Яблунька солодка,
Як дам тобі напитися,
Склониться головка.
