Ой з-за лісу, із-за темного,
Із-під Чорного гаю,
Як крикнули та козаченьки:
«Утікаймо, Нечаю!» Як крикнули та козаченьки:
«Утікаймо, Нечаю!»

«Ой як же ми, козаченьки,
Будем утікати,
Свою славу козацькую
Під ноги топтати?» Свою славу козацькую
Під ноги топтати?»

Ой поставив та козак Нечай
Та сторожу на місті,
А сам пішов до кумасеньки
Щуки-риби їсти. А сам пішов до кумасеньки
Щуки-риби їсти.

Не вспів козак, не вспів Нечай
Кінець столу сісти,
Подивиться в віконечко —
Аж нема сторожі на місті. Подивиться в віконечко —
Аж нема сторожі на місті.

Не вспів козак, не вспів Нечай
Щуки-риби їсти,
Ой як гляне в віконечко —
Аж ляшеньки в місті.
Ой як гляне в віконечко —
Аж ляшеньки в місті.

Ой як крикне та козак Нечай
На джуру малого:
«Сідлай, хлопче, сідлай коня вороного,
А під мене та другого!
Сідлай, хлопче, сідлай коня вороного,
А під мене та другого!

Ой підтягай, малий хлопче, Попруги істуга —
Буде на ляхів, на тих панів, Велика потуга!»
Не вспів козак, та не вспів Нечай
На коника сісти,
Не вспів козак, та не вспів Нечай
На коника сісти,

Як став ляхів, як став панків,
Як снопики, класти!
Не вспів козак, не вспів Нечай
На коника сісти,
Не вспів козак, не вспів Нечай
На коника сісти,

Як став ляхів, як став панків
На капусту сікти.
Обернувся козак Нечай
Од брами до брами —
Обернувся козак Нечай
Од брами до брами -

Виклав ляхів, виклав панків
У чотири лави!
Ой як глянув козак Нечай
На джуру малого —
Ой як глянув козак Нечай
На джуру малого -

Кладе джура, кладе малий
Ще лучче од його!
Ой як гляне козак Нечай
На правую руку —
Ой як гляне козак Нечай
На правую руку -

Не вискочить кінь козацький
Із лядського трупу!
Ой як гляне козак Нечай
Та на лівеє плече —
Ой як гляне козак Нечай
Та на лівеє плече -

За ним річка кривавая,
Що й конем не втече!
Не за великий час,
Та за малую годину
Не за великий час,
Та за малую годину

Покотилась Нечаєва
Голівонька в долину.
Ой збіглися та козаченьки,
Стали сумувати:
Ой збіглися та козаченьки,
Стали сумувати:

«Ой де б же нам Нечаєве
Тіло поховати?
Ой зійдемось, миле браття,
На високу могилу,
Ой зійдемось, миле браття,
На високу могилу,

Та посадим, миле браття,
Червону калину,
Щоб зійшла лицарська слава
На всю Україну.
Щоб зійшла лицарська слава
На всю Україну».