Українські народні пісні

ОЙ КІНЬ ІРЖЕ, ВОДИ НЕ П’Є
Українська народна пісня

Ой кінь ірже, води не п’є, кінь доріженьку чує.
Ой бог знає, бог відає, де мій милий ночує.
Ой ночує мій миленький а в лузі при долині
Та прив’язав кониченька при червоній калині.
Та прив’язав кониченька при червоній калині,
А сам пішов до дівчини на пухові перини.
А лежачи у перинах, та й став стиха говорити:
— Чи будеш ти, дівчинонько, та й за мною тужити?
— Ой не буду, козаченьку, ой, їй-богу, не буду,
Ти виїдеш за ворота, — я за тебе забуду.
Ой виїхав козаченько за новії ворота, —
Забулася дівчинонька, що в ручках за робота.
Ой виїхав козаченько та за жовтії піски, —
Обілляли дівчиноньку та дрібненькі слізки.
Ой виїхав козаченько та за крутії гори, —
Задзвонили по дівчині та в усі в селі дзвони.

Українська народна пісня ОЙ КІНЬ ІРЖЕ, ВОДИ НЕ П’Є — ноти
ОЙ КІНЬ ІРЖЕ, ВОДИ НЕ П’Є — ноти — українська народна пісня

Походження та примітки

Миропілля Звягельського повіту

Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. — К.: Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 277 — 278.