Ой казали люди, що свекруха добра,
Що вона такая, як мати рідная. (Двічі)

Вона ж рано встане, а мене не будить,
Піде до сусіди, ще й мене осудить. (Двічі)

— Спить моя невістка, спить моя молода,
Спить моя молода до сонечка схода. (Двічі)

Як сонечко сходить, на межу зіходить,
То моя невістка з комори виходить. (Двічі)

А я, молодая, та все розізнала,
Пішла у садочок, сіла, заплакала. (Двічі)

Зачув мій милейкий, од коника йдучи:
— Чи зозулька кує, з діброви летючи? (Двічі)

— Не зозулька кує, з діброви летючи, —
То милая плаче, милейкого ждучи. (Двічі)