Українські народні пісні

ОЙ КОВАЛЮ, КОВАЛЕНКУ
Українська народна пісня

— Ой ковалю, коваленку,
Чом не куєш пораненьку?

Чи заліза ти не маєш,
Чи челядоньки жалуєш?

— Я залізо своє маю,
Я й челядоньки не жалую.

Зробилась мені причина:
Породила дочка сина.

Породила дочка сина
Та й в конов’язі утопила.

Та й в конов’язі утопила,
А в садочку схоронила.

А в садочку схоронила
Ще й шипшиною обсадила.

Ще й шипшиною обсадила
Та з буйним вітром говорила:

— Не вій, вітре буйнесенький,
А повій, вітре тихесенький.

Та не похили шипшиноньки,
Та не поколи дитиноньки.

Українська народна пісня ОЙ КОВАЛЮ, КОВАЛЕНКУ — ноти
ОЙ КОВАЛЮ, КОВАЛЕНКУ — ноти — українська народна пісня

Походження та примітки

Ой ковалю, коваленку. Запис 1921 р. Відділ фондів ІМФЕ, ф. 31-2, од. зб. 60, арк. 29.

Джерело

Тематичні розділи

  • Підмова і зрада
  • Лірика кохання
  • Родинно-побутові пісні