Українські народні пісні

ОЙ КОЗО, КОЗО НЕБОГО, ПОСКАЧИ ПАНОВІ ТРОХИ-НЕМНОГО
Українська народна пісня

Ой козо, козо небого,
Поскачи панові трохи-немного!
Поскачи панові трохи-немного!
Ой скачи-скачи, не оглядайся,
На мене, діда, не сподівайся!
На мене, діда, не сподівайся!
Бо в мене, діда, борода сіда,
Борода сіда, а спина гніда,
Ще й по коліна поволоки,
Щоб розпиралися дівчатам боки,
Щоб розпиралися дівчатам боки,
Ой козо, козо, козо небого!
Обіцяв пан півзолотого,
Як подобріє, то дасть цілого,
А як чорт нападе, то видере й того.
Гоц, коза, гоц-гоц, нємножко підскоч!
Поскачи отут, щось пан дадуть,
Поскачи в затінку, то дасть пан копійку.
Ой годі-годі, козо, скакати,
Не підем у поле пшениці жати,
Бо там од межі виїли вужі,
Посередині виїли свині,
А з того краю нема врожаю,
А од толоки виїли сороки,
А од бережки виїли бички...
Стой, коза, запчихався,
Треба табаки понюхати
Та ради послухати!

Походження та примітки

Запис: X. Ящуржинський у селі Харківці, Київщина.

Журнал «Киевская старина», К., 1882—1906, 1898, т. 63, стор. 74—75.

Джерело

  • Колядки та щедрівки. Зимова обрядова поезія трудового року. Київ. Наукова думка. 1965. Упорядники О. І. Дей (тексти), А. І. Гуменюк (мелодії). Відповідальний редактор М. Т. Рильський. 804 с.

Тематичні розділи

  • Пісні при водінні кози
  • Календарно-обрядові пісні