Ой коли б я знала, коли б я відала,
Що замужем за біда,
Була б заміж не йшла, а була б гуляла,
Хорошая, молода.

Не силкував батько, ні матінка рідна,
Ні родинонька моя.
Силували люди, вороги тяжкії,
Ще й охотонька моя.

Ой вийду я, вийду на гору крутую,
Та й гляну я в долину,
Бистра річка грає, береги займає,
Хіба піду за нею.

Не журися, доню, не журися, рідна,
Бо журбонька згубить.
Ой сядь кінець стола та й заспівай пісню,
Вона тебе звеселить.