Ой коло гостинця студня мурована,
З неї люде воду п’ють (Двічі)
Ей, полюбив я тото ладне дівча,
Але мі го не дают.

Ей, як я прийшов під єї віконце,
Світив місяць високо. (Двічі)
Ей, она за мном вікном позерала,
Чим одийшов далеко.

Ой недалеко, моя наймиленьша,
Ой недалеко, (Двічі)
А як я вернув під твоє віконце,
А ти мала іншого.