«Ой коню мій, коню, та й золотая грива,
Вези мене, коню, гей, де дівчинонька мила».

Їде, їде козак та й у чистеє поле,
Ой там, сиротина, гей, та й пшениченьку поле.

Поле ж вона, поле, та й кукіль вибирає,
Молодому коню, гей, на межу кидає.

«Годі, сиротино, та й годі працювати,
Хочу тебе, мила, гей, хочу тебе взяти».