Українські народні пісні

ОЙ ЛЕТІЛА ГАЛКА, ЧУЖА ПОДОЛЯНКА
Українська народна пісня

Ой летіла галка, чужа подолянка,
Сіла вона, пала в зеленому саду,
В зеленому саду, на зеленій сосні.
— Не розвивайсь, сосно,
Бо й так мені тошно;
Не розвивайсь, дубе,
Бо й так мені буде;
Не розхиляйсь, гілко,
Бо й так мені гірко;
Не розливайсь, море,
Бо й так мені горе.
Що старшая сестра брата не пізнала,
А меншая сестра в гості завертала:
— Ой їдь же, ти, брате, до мене у гості,
До мене у гості, в зелений садочок;
А в мене в садочку водиця в кубочку,
Водиця в кубочку, рушник на колочку,
Водицею вмийся, рушничком утрися,
Богу помолися, спатоньки ложися.
А я молодая (піду) погуляю,
З молодим пареньком піду постояю.
Молода Уляна любила Івана,
Любила, любила, да й приголубила;
Коріння копала,
Да й причарувала (Двічі)
Молодого парня.

Походження та примітки

Ой летіла галка, чужа подолянка. Записано від Єфр. Комнацької. БФ-1, арк. 23, № 74. (БФ-1 — рукописний збірник народних пісень, записаних Федором Бодянським (без заголовка), що зберігається у Велеснівському етнографічно-меморіальному музеї В. Гнатюка; од. зб. 250). Є також і збірник народних пісень «Досвітні вогні» із записів Ф. Бодянського в копії В. Гнатюка, де на 123 аркуші наведена вищезазначена пісня. (ІМФЕ, ф. 28-3, од. зб. 35).

Подано за виданням: Українські народні пісні в записах Осипа та Федора Бодянських. — К.: Наукова думка, 1978. — 328 с. — С. 106.