Українські народні пісні

ОЙ ЛЕТІЛА ЗОЗУЛЕНЬКА ЧЕРЕЗ ГАЙ КУЮЧИ
Українська народна пісня

Ой летіла зозуленька
Через гай куючи.
Заплакала дівчинонька.
Білу постіль стелючи.

— Постіль моя, тонка, біла,
Як на тобі жалко спати.
Жалко спати і лежати
І козака дожидати.

Козачина — славний хлопець
Обіцявся мене взять,
Через лихі воріженьки
Мене взяти не велять.

Ані думки, ані гадки,
Щоб я була за тобою,
Ти багатий, ти розумний
І ти гарний сам собою.

— Як я буду йти до вінця,
Відчиняйте ворітця,
Сидить дівка край віконця,
Тяжко-важко журиться.

Не журися, дівча, мною,
Я не буду з тобою,
Я не буду тобі мужем,
А ти мені жоною.

Як я буду вінчатися,
То ти будеш дивитися,
Будуть тобі дрібні сльози,
Як той горох, котитися.

Котилися дрібні сльози,
Котилися, як горох...
Ох ніхто ж так не кохався,
Як кохалися ми вдвох.

Українська народна пісня ОЙ ЛЕТІЛА ЗОЗУЛЕНЬКА ЧЕРЕЗ ГАЙ КУЮЧИ — ноти
ОЙ ЛЕТІЛА ЗОЗУЛЕНЬКА ЧЕРЕЗ ГАЙ КУЮЧИ — ноти — українська народна пісня

Походження та примітки

Ой летіла зозуленька. Запис 1920 р. Відділ фондів ІМФЕ, ф. 31-2, од. зб. 53, арк. 18.

Джерело

Тематичні розділи

  • Вороги-розлучники
  • Лірика кохання
  • Родинно-побутові пісні