Ой лугом, лугом вода йде,
А понад тим лужечком стежка йде!
Отудою йшла молода дівчина,
Ой тою водицею вмивалася;
Повісила китаєчку на морі,
Посіяла жемчужину у полі,
Поставила стовпи золотії,
Помостила мости срібнії.
Ой як буде їхати да мій нелюб,
Не май, не май, китаєчко, на морі,
Ой не цвіти, жемчужино, у полі,
Не сяйте, стовпи золотії,
Не бряжчіть, мости срібнії.
А як буде їхати да мій миленький —
Замай, китаєчко, на морі,
Зацвіти, жемчужино, у полі,
Засяйте, стовпи золотії,
Забряжчіть, мости срібнії.